Побувавши у штаті Мічіган в штаб-квартирі Ford років 12 тому я вперше ознайомилася з легендарною історією компанії та її засновника. Через 10 років по тому вперше ознайомилася з наукою менеджменту та внеском в її становлення Генрі Форда. Я не хочу рекламувати Форд (хоча Форд Фієста служить мені добре), а просто хочу порадити почитати їх досвд, бо можна багато чого корисного перейняти для своєї роботи. Мені сподобалось про лідерство.

Как быть лидером XXI века: уроки Алана Малалли

опубликовано IDEANOMICS Ноя 11, 2013 • 7:50 дп

Руководитель Ford Алан Малалли, который смог вывести компанию из глубочайшего кризиса, а теперь считается одним из претендентов на пост CEO Microsoft, рассказал консультантамMcKinsey о своем стиле лидерства и методах управления. Мы выбрали самые интересные моменты беседы.

О главных принципах лидерства:

На самом фундаментальном уровне служить своей организации – это честь. И если отталкиваться от этого фундамента, важно иметь убедительную концепцию и всеобъемлющий план. Очень важно позитивное лидерство – умение передать идею, что всегда есть способ продвинуться вперед. Ведь именно для этого вы здесь: чтобы понять, как вашей организации идти вперед. А для этого важно подчеркивать, что в процесс вовлечены все. Каждый сотрудник – член команды, вклад каждого уважают, так что все должны участвовать. Когда люди чувствуют себя ответственными и включенными, так интереснее. В среде, где ты чувствуешь поддержку, гораздо приятнее что-либо делать.

Возьмем ситуацию, когда работник по какой-то причине останавливает работу над машиной. В прошлом в Ford прибежал бы начальник с криками: «Что ты делаешь? Как это произошло?» А гораздо продуктивнее спросить: «Как мы можем тебе помочь?»

О том, как не отставать от мировых трендов:

Каждую неделю у нас проходит совещание по бизнес-плану. Вся наша руководящая команда, каждый руководитель подразделения участвуют в нем или лично, или по интернету. Мы говорим о глобальной бизнес-среде, об экономике, энергетике, технологическом секторе, рынке труда, отношениях с правительствами, демографических трендах, о том, что делают конкуренты, о том, что происходит у наших покупателей. Это фантастическое окно в мир: вся команда знает, что происходит повсюду.

Потом мы делаем следующий шаг и обсуждаем, как эти тренды будут развиваться дальше. Мы говорим о глобальных  силах, которые изменят ценности наших клиентов в будущем. Возьмем энергетику. Хотя мы уверены, что нефть с нами еще надолго, она будет дороже стоить, и нефтепродукты будут дольше добираться до рынка. Так что мы будем больше платить за энергию. Но кроме того, мы видим, что развивается стремление людей думать об альтернативных источниках энергии. Поэтому на всех рынках мира мы более усердно стараемся разрабатывать машины с самыми разными двигателями, от бензиновых до дизельных, газовых, гибридных и полностью электрических.

О корпоративной роли лидера:

Первое, что должен делать лидер – это поддерживать связи между организацией и внешним миром. Хорошие компании могут наращивать ценность и прибыль на 10-12% в год только потому, что они удовлетворяют запросы потребителей лучше конкурентов. Во-вторых, лидеры воспитывают в себе и в своих командах ответственность за ключевые решения: «В каком именно бизнесе мы работаем? Какую именно глубинную потребность мы приспособлены удовлетворить?» И наконец, лидеры ответственны за то, что они явно формулируют и задают образцы правильного поведения.

О том, как перестроить культуру компании:

В основе нашей культуры – план «Единый Ford» (One Ford), а в его основе слова «Единая команда». Мы ожидаем от наших коллег, что они будут задавать стандарты определенного поведения. Мы глобальная компания, поэтому нам очень нужно уметь сосредоточиться на работе. Некоторые предпочитают работать иным образом. В конечном счете они либо принимают культуру Ford, либо покидают компанию.

О том, как поддерживать себя в тонусе:

Люди постоянно говорят о том, как важно управлять временем. Но нужно управлять и своей энергией. Сначала нужно спросить себя: «Что придает мне энергию?» Источников может быть много: семья, спорт, душевное благосостояние. Попробуйте увязать все это вместе с рабочими потребностями в один календарь, чтобы все это стало частью вашего стиля жизни. Выпишите все, что для вас действительно важно, проверьте, выделили ли вы для этого достаточно времени, и если нет, то поправьте свой календарь. Мы в семье встречаемся раз в неделю, обсуждаем, что нам нужно сделать и какая поддержка нам понадобится, чтобы хорошо прожить следующую неделю. Это следующий шаг в управлении процессами, и очень важный.

Оригинал поста –www.mckinsey.com/insights/strategy/leading_in_the_21st_century_an_interview_with_fords_alan_mulally

Ось погляд одного блогера на сучасне покоління. А ви до якої когорти належите? 

Хто, хто, хто на вкраїні живе?   

У віковій психології, існує таке поняття як «когорта» - це покоління людей, які жили в певний проміжок часу. На них діяли однакові умови середовища, вони розвивались під впливом одних і тих самих явищ ( війни, епідемії, важливі події, наукові та географічні відкриття). Відповідно до вікового підходу, ці люди між собою будуть більш схожі, ніж зі своїми батьками чи дітьми, навіть  якщо соціальний статус в сім’ї лишається той самий.

В США це бейбібумери, мілієнали та альфи. В сучасній Україні теж стикнулись декілька когорт, настільки відмінних між собою, що стає зрозуміло, чому ж нам так складно дійти згоди на рівні суспільства.

Людина Радянська. Це покоління людей, народжених приблизно з 1950 по 1960 роки. Зараз їм від 50 – 65 років. Для них ВВВ це була вже історія, але яка ще мала вплив на життя. Вони росли на розповідях своїх батьків про військові часи, бачили залишки військової інфраструктури. Війна це важливий архетип цього покоління. Архетип героїзований, тобто військові дії не сприймаються, як щось страшне та жахливе, а навпаки як навіть бажане. Війна це буденність, яка може настати в будь-який момент і до цього необхідно бути готовим. Військовий – це зразок успішності та найбажаніша кар’єра.

Загалом для них є характерним переносити образи і стилі притаманні армії на все суспільство, та розглядати речі з огляду на їх прагматичність у складний час. Вони готові жертвувати правами заради досягнення Великої Спільної Мети, але в першу чергу правами тих соціальних груп, які вони відносять до маргіналів.

Як всі люди з тоталітарним вихованням, вони воліють мати прості відповіді на складні запитання, та негативно відносяться до «непотрібного» моралізаторства та філософствування. «Чому існує проблема? Бо в цьому хтось винен. Отже треба цього винного знайти і покарати». Типова форма мислення людини радянського типу.

Ця когорта симпатизує ієрархічності, суцільній владі та жорстким методам вирішення проблем. Загалом вона прихильно ставиться до радянського минулого, коли до військових дій були готові краще. Рівень прихильності коливається між періодичним ностальгуванням, «Ех! Как страну просрали» та невротичним нав'язливим бажанням «Вернуть все как было».

Їх роль в сучасному суспільстві не дуже приємна. Вони або вийшли на пенсію, і переймаються проблемами виживання, або є сервісним персоналом. Враховуючи суттєву зміну парадигми успішності в суспільстві, без радикальних змін себе, людина радянська не мала можливості піднятись вище рівня прислуги. Нехай навіть і не дуже бідної.

Кримінальний симпатик. Тим, хто був народжений в період між 60-ми та 70-ми роками, «пощастило» застати у зрілому віці, такий цікавий історичний етап розвитку України, як «дев’яності».

Це був час тотальної анархії та розгулу криміналітету. Кожен день людей грабували, ґвалтували та вбивали. Жорсткі часи, коли правоохоронні органи самі боялись стати жертвою.

90-ті характерні також і відміною багатьох радянських законів, що зруйнувало архетип «Законності» в думках людей. Якщо те, що ще вчора було заборонено, сьогодні можна робити, то можливо те що все ще заборонене теж можна робити? В той час, як  для радянського типу є не важливими права «маргіналів», для кримінальних романтиків свою важливість втрачає юридичне право. Порушення закону стає масовим явищем. Майже всі, хто застав цей період у віці від 25 до 40 років хоч декілька разів, але порушили закон.

На ринку переважає «дикий капіталізм». Купити задешево, перепродати «лохам» в десятки разів дорожче – головна бізнес-модель. Для такого покоління образом успішності є депутат-тушка. Він обманює людей, щоб отримати владу, а потім продає свій голос великому бізнесу за кілька мільйонів.

Для досягнення своєї мети можна переступити через закони юридичні, моральні та навіть фізичні. Ця когорта абсолютно нормально сприймає на посаді Президента двічі судимого гангстера, адже його підходи до життя не викликають в них особливого заперечення.

Кримінальні симпатики – основні власники ресурсів в сучасній Україні. Вони задають основні правила гри, і ті хто слідують ним мають непогані шанси на підвищення свого фінансового та соціального рівня. Для цього типу людей, дати та взяти хабара – це настільки природна річ, що вони навіть не задумуються над цим питанням.

Демократичний нарцис. Народжені наприкінці 80-х та на початку 90-х. Покоління людей, які виросли в той час, коли комуністична система повністю програла суперечку з демократичною системою. Це люди, для яких головним архетипом є «Демократія», яка усвідомлюється як дотримання прав та свобод громадян, високий рівень життя та гуманізм.

Може здатись, що це ідеальне покоління. Проте вони теж мають суттєві «особливості». В першу чергу, це примат «Я», над всім іншим. Це покоління індивідуалістів, які звикли до сервісу, обслуговування та всіляких підтримок власної значимості. Вони дуже прив’язані до комфорту та не мають бажання страждати заради якоїсь абстрактної ідеї. Вони звикли відстоювати свої права -  вимагають викликати менеджера чи дати книгу скарг.

Це молодь, у віці від 20 до 30 років. І вони вступають в жорстку суперечку з представниками двох перших когорт. Від радянських людей, третє покоління вимагає поваги до себе, та піддає сумнівам комуністичний стиль життя. Кримінальні романтики їм не подобаються тим, що саме вони, а не демократи володіють ресурсами та займають позицію панівного класу.

Покоління Х. Вони ще зовсім молоді, адже народились наприкінці 90-х, початку 2000-х. Покоління цифрової епохи та глобалізму. Те, що ми називаємо «новими технологіями», для них буденність. Вони виросли з мобільним телефоном, планшетом, бездротовим Інтернетом, пральною машиною та мікрохвильовою. Головна особливість цього покоління – воно буде дуже різнобарвне. Враховуючи, різноманіття педагогічних систем, способів відпочинку, доступних для відвідування країн, представники цього покоління виростуть дуже різними.

Сьогодні в Україні назріває соціальний конфлікт, між представниками демократії та криміналітету. Першим, для вдоволення своїх потреб необхідно значно більше ресурсів ніж людям радянського типу. Кримналітет в свою чергу не має жодного бажання цими ресурсами ділитись і забезпечувати своїй прислузі кращі умови праці та обслуговування.

Для демократів, саме ставлення до себе як до прислуги – викликає обурення та супротив. Починаються листи, скарги та позови до суду, кількість яких щорічно збільшуються.

Час грає на обидва боки. Криміналу він дає можливість закріпити свої позиції та зайняти краще місце для оборони. Демократи ж потроху підростають. Наразі в Україні 3 млн людей, у віці від 30 до 35 років, та ще 12 млн у віці від 20 до 30, які поступово зроблять демократичних нарцисів найбільшою соціальною групою, яка задає тон суспільству.

Радянська, як і кримінальна свідомість поступово відійде в минуле. Питання лиш в тому, коли це станеться, і як ми можемо пришвидшити цей процес?

 

• 16.11.2013    Олександр Равчев
 
•  5

І знову про навчання. Особливо сподобалось мені японське прислівя :)

Принципы эффективного обучения

1. LEGO-принцип. Говорят, что человек может выдержать любые испытания, если знает, какие. Перефразируя, можно сказать, что человек может выучиться чему угодно, если будет знать, чему именно ему предстоит учиться. Разбейте свою задачу на небольшие кубики-LEGO и осваивайте их по отдельности.К примеру, изучение иностранного языка состоит из обучения грамматике, лексике, набору словарного запаса. Дробите задачи, планируйте их, учитывайте применимость навыков в разных ситуациях.

2. Законы мозга. Помните о том, что мозг запоминает информацию последовательно, по синусоиде. После периодов интенсивного узнавания наступают периоды усталости. Не забывайте давать себе отдых, и обучение пойдёт быстрее.

3. Список информации. Проблема любого процесса обучения — «информационное обжорство». Мы стараемся узнать о предмете как можно больше, в итоге перегреваемся и перегружаемся. Ограничьте список информации, составьте перечень источников информации, ищите новое только по заранее продуманному списку.

4. Простите себя. Признайте, что вы — не совершенная машина по запоминанию нового, а сложный, непонятный и противоречивый механизм. Прощайте себе ошибки и слабости.

5. Подражайте. Смотрите за тем, как учатся другие, и перенимайте их опыт. Порой неосознанное перенятие навыков помогает перепрыгнуть через стену, в которую упираешься сам. И не стесняйтесь спрашивать совета. Как говорят японцы, спросишь — пять минут позора, не спросишь — позор на всю жизнь.

 Бизнес успех страница полезных советов

Для сучасного вчителя ще все бракує знань і навичок використання ІКТ. Але вчитися ніколи не пізно. Я багато чого начилася на заняттях Олени Єльнікової. Її вебінари всім доступні в інтернеті, шукайте, знайдіть для себе корисне!
http://olenaelnik.blogspot.com/2013/11/blog-post_2422.html?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter

А ще тут можна знайти багато корисного для сучасного вчителя

http://edu-lider.ru/web-texnologii-web-2-0/

Пропоную деякі слушні для кожного вчителя поради 

Эффективные способы обучения

 Эдгар Дейл в 1969 году выявил наиболее эффективные способы обучения. Он пришел к выводу, что:

 • слушать лекции на тему или читать материалы по предмету – это наименее эффективный способ выучить что-либо;

 • обучать других и использовать изучаемый материал в собственной жизни – это наиболее эффективный способ выучить что-либо.

 Эдгар Дейл преподавал ученикам один и тот же учебный материал, но разными способами. А потом анализировал их способности вспоминать изученную информацию после окончания обучения.

 Как эффективно изучить и запомнить какую-либо тему:

 Проводите лекции

 Хотя слушание лекций – это один из худших способов усвоения материала, чтение лекций по своей теме (как преподаватель) – один из самых эффективных.

 Пишите статьи

 Если у вас есть блог или веб-страница, вы можете компилировать статьи по своей теме.

 Создавайте видеопрограммы

 Даже если у вас нет собственного блога или веб-страницы, сейчас существует масса видео-порталов, например, Youtube, куда вы можете выкладывать свои видеоматериалы для бесплатного просмотра. Это очень эффективный метод, так как вы готовите лекционный материал, который доступен не узкому кругу слушателей лекции, а потенциальной мировой аудитории.

 Обсуждайте с друзьями

 Один из самых простых и доступных вам технических приемов – общение с людьми вашего социального круга. В любой подходящий момент выносите на обсуждение интересующую вас тему и доносите до своих друзей все имеющееся у вас богатство знаний на эту тему. Чем с большим количество людей вы это обсудите, тем выше вероятность того, что вы вспомните этот материал в будущем.

 Делайте это сами

 Чему бы вы ни учили других, вы должны быть уверены, что делаете это сами.

Якою має бути школа?

Ось один погляд

По ученикам узнают учителей

Родители выбрали для сына лучшего учителя. Утром дед повел внука в школу. Когда дед и внук вошли во двор, их окружили дети.

— Какой смешной старик, — засмеялся один мальчик.

— Эй, маленький толстяк, — скорчил рожицу другой.

Дети кричали и скакали вокруг деда и внука. Тут учитель позвонил в колокольчик, объявляя начало урока, и дети убежали. Дедушка решительно взял внука за руку и вышел на улицу.

— Ура, я не пойду в школу, — обрадовался мальчик.

— Пойдешь, но не в эту, — сердито ответил дед. — Я сам найду тебе школу.

Дед отвел внука в свой дом, поручил его заботам бабушки, а сам пошел искать лучшего

Увидев какую-нибудь школу, дед заходил во двор и ждал, когда учитель отпустит детей на перерыв. В некоторых школах дети не обращали на старика внимания, в других — дразнили его. Дед молча поворачивался и уходил. Наконец он вошел в крохотный дворик маленькой школы и устало прислонился к ограде. Зазвенел звонок, и дети высыпали во двор.

— Дедушка, вам плохо, принести воды? — послышался голосок.

— У нас во дворе есть скамейка, садитесь, пожалуйста, — предложил один мальчик.

— Хотите, я позову учителя? — спросил другой ребенок.

Вскоре во двор вышел молодой учитель.

— Наконец я нашел лучшую школу для моего внука.

— Вы ошибаетесь, дедушка, наша школа не лучшая. Она маленькая и тесная.

Старик не стал спорить. Он обо всем договорился с учителем и ушел.

Вечером мама мальчика спросили деда:

— Отец, вы неграмотны. Почему вы думаете, что нашли лучшего учителя?

— По ученикам узнают учителей, — ответил дед.